Відшкодування шкоди, завданої державними органами або місцевим самоврядуванням

Отримати відшкодування шкоди державними органами — це реальний спосіб захистити свої права, якщо незаконні рішення чи бездіяльність чиновників призвели до фінансових втрат або моральних страждань. Багато громадян та підприємців вважають суперечки з державою безнадійними, проте українське законодавство та судова практика дають дієві інструменти для компенсації збитків.

Головна перешкода на шляху до справедливості — це брак знань про процедурні нюанси та правила підсудності. Помилка у виборі суду або неправильне визначення відповідача можуть призвести до втрати часу, тому важливо заздалегідь розібратися в алгоритмі дій.

Законодавчі підстави для відшкодування шкоди державними органами

Конституція України та Цивільний кодекс України гарантують кожній особі право на компенсацію збитків, завданих публічною владою. Головна особливість цього механізму полягає в тому, що відшкодування шкоди державними органами здійснюється незалежно від наявності вини самого органу чи його посадових осіб.

Це правило закріплене у статтях 1173 та 1174 Цивільного кодексу України, які є фундаментальними для цієї категорії спорів.

Нормативна база та безвинна відповідальність

За загальним правилом деліктної відповідальності, для стягнення збитків потрібно довести вину заподіювача. Проте для держави зроблено виняток.

Згідно з ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України: «Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.»

Аналогічний принцип діє й у випадках, коли шкоду заподіяно конкретним посадовцем (ст. 1174 ЦК) або внаслідок прийняття незаконного нормативно-правового акта, який згодом скасували (ст. 1175 ЦК).

Різниця між загальним та спеціальним порядком

Важливо розрізняти загальний порядок стягнення збитків від спеціальних процедур. Наприклад, відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів (поліції, прокуратури чи суду), регулюється окремою статтею 1176 ЦК України та спеціальним законом. У нашій статті ми говоримо саме про загальний порядок, який поширюється на податкову, митницю, Пенсійний фонд, екологічні інспекції та органи місцевого самоврядування.

Коли виникає право на компенсацію збитків

Право на відшкодування збитків виникає тоді, коли незаконні дії чи бездіяльність влади призвели до реальних фінансових втрат або упущеної вигоди. Самого лише факту порушення закону чиновником недостатньо — позивач має довести наявність шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між діями органу та своїми втратами.

На практиці збитки можуть виникати у найрізноманітніших сферах життя та бізнесу.

Реальні збитки та упущена вигода

Закон поділяє збитки на реальні (фактичні витрати, знищення чи пошкодження майна) та упущену вигоду (прибуток, який особа могла б отримати, якби її право не було порушене).

У бізнесі стандарт доказування упущеної вигоди є надзвичайно високим. Недостатньо просто заявити, що компанія втратила дохід. Необхідно надати підписані контракти, специфікації, розрахунки собівартості та довести, що єдиною перешкодою для отримання прибутку були саме незаконні дії держоргану.

В нашій практиці був випадок, коли податковий орган незаконно заблокував ПДВ-накладні компанії, що призвело до зупинки виробництва та накладення штрафів з боку контрагентів. Компанія зазнала значних реальних збитків. Ми пройшли шлях через успішний кейс оскарження рішень державних органів, довели протиправність дій податкової та звернулися до суду для стягнення цих штрафів та збитків з бюджету.

Інші типові приклади збитків:

• Митні спори. Безпідставне затримання швидкопсувного товару на митниці призводить до його псування, і імпортер має право на стягнення повної вартості знищеного майна.
• Ліцензування. Безпідставна відмова міністерства у видачі будівельної чи іншої ліцензії заважає компанії взяти участь у вигідному тендері, що є класичним випадком упущеної вигоди.
• Незаконні штрафи. Сплата незаконного штрафу (наприклад, від екологічної інспекції) для уникнення блокування рахунків є реальними збитками, які підлягають поверненню після скасування постанови.

Бездіяльність влади та її наслідки

Шкода може бути завдана не лише активними діями (виданням незаконного акта), а й бездіяльністю. Наприклад, коли державний виконавець вчасно не знімає арешт з автомобіля після повного погашення боргу, через що власник не може користуватися машиною, а її ринкова вартість падає. Більше про те, як отримати відшкодування збитків, що виникли через бездіяльність поліції, читайте у нашому спеціальному матеріалі.

Ще один яскравий приклад бездіяльності місцевої влади стосується благоустрою. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №490/5919/19 дійшов висновку, що шкода, заподіяна безпритульними собаками, підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування, на території якого відбувся інцидент. Це підтверджує, що громада відповідає за безпеку на своїй території.

Особливості відшкодування моральної шкоди

Моральна шкода державні органи може бути стягнута як разом із матеріальними збитками, так і як самостійна вимога. Закон дозволяє вимагати компенсацію за душевні страждання, стрес, тривогу та приниження гідності, які виникли внаслідок протиправної поведінки посадовців. Детальніше про те, як отримати відшкодування шкоди від нападу собаки, читайте у нашій статті.

Проте стягнення моральної шкоди з бюджету має свої суворі правила доказування.

Як довести глибину душевних страждань

Суди вкрай критично ставляться до загальних фраз у позовах на кшталт «я сильно переживав» чи «це завдало мені стресу». Самого лише факту протиправності дій чиновника недостатньо для автоматичного стягнення коштів.

Щоб суд задовольнив вимогу, необхідно надати належні докази завдання страждань, переживань чи ушкодження здоров’я, а також причинного зв’язку.

Надійною практикою у таких справах є проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням затверджених Міністерством юстиції України методик. Експерт-психолог аналізує стан позивача та розраховує грошовий еквівалент його душевних страждань, що стає залізобетонним доказом для суду.

Судова практика стягнення моральних збитків

Судова практика Верховного Суду поступово стає більш прихильною до постраждалих громадян. Наприклад, Касаційний адміністративний суд у справі №818/607/17 зазначил, що психологічне напруження, розчарування та незручності, які людина відчуває через порушення її прав державним органом, є достатньою підставою для відшкодування моральної шкоди, навіть якщо це не призвело до погіршення здоров’я.

Типовим прикладом є ситуація в соціальних спорах, коли Пенсійний фонд незаконно призупиняє виплату пенсії внутрішньо переміщеній особі. Коли людина залишається без засобів до існування, це викликає глибокі душевні страждання та загострення хвороб, що є класичною підставою для присудження моральної компенсації.

Судовий порядок стягнення шкоди з бюджету

Стягнення збитків з держави відбувається виключно через суд, оскільки дієвого позасудового чи добровільного механізму відшкодування в Україні наразі не сформовано. Щоб процес завершився успішно, позивач повинен правильно визначити підсудність справи та коло відповідачів.

Помилка на цьому етапі може коштувати місяців змарнованого часу.

Вибір суду та правила підсудності

Куди саме подавати позов, залежить від того, чи поєднуєте ви вимогу про гроші з вимогою скасувати незаконне рішення влади:

• Адміністративний суд. Якщо ви заявляєте вимогу про відшкодування шкоди разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір (наприклад, просите визнати протиправною бездіяльність ТЦК чи скасувати рішення міськради та одночасно стягнути збитки).
• Цивільний або господарський суд. Якщо вимога про стягнення шкоди подається як окремий позов (наприклад, коли незаконність акта вже встановлена попереднім судовим рішенням). Цивільний суд розглядає позови фізичних осіб, господарський — юридичних осіб та ФОП.

Якщо вас цікавить лише оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевої влади без стягнення збитків, це окрема процедура. Проте для стягнення грошей найкраща тактика — спочатку виграти справу в адміністративному суді. Маючи на руках рішення про скасування незаконного акта, ви значно спрощуєте собі процес стягнення збитків у цивільному чи господарському процесі.

Хто є належним відповідачем у справі

Помилка у визначенні відповідача є однією з найчастіших причин відмови у позові. Стягнути кошти безпосередньо з рахунків самого державного органу (наприклад, конкретної податкової інспекції чи митного поста) неможливо.

Велика Палата Верховного Суду у справі №242/4741/16-ц роз’яснила, що належним відповідачем у таких справах є Держава Україна як учасник цивільних відносин. При цьому кошти стягуються з державного бюджету. Співвідповідачем або третьою особою обов’язково залучається Державна казначейська служба України, яка безпосередньо виконує судові рішення про виплату коштів.

Успішним прикладом боротьби з державною бездіяльністю є наша справа про визнання бездіяльності органу влади протиправною, де ми змусили військову частину здійснити перерахунок виплат на користь військовослужбовця.

Які документи потрібні для звернення до суду

Для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди державними органами необхідно підготувати ґрунтовний пакет документів. Оскільки тягар доведення розміру збитків лежить повністю на позивачеві, кожна цифра у позовній заяві має бути підтверджена документально.

Подати документи до суду можна як у паперовому вигляді, так і в електронному через державний сервіс Електронний суд України.

Перелік обов’язкових документів

До позовної заяви обов’язково додаються:

• Копія рішення суду. Документ, який набрав законної сили та підтверджує незаконність рішення, дій чи бездіяльності державного органу або скасовує незаконний нормативно-правовий акт.
• Докази завданої шкоди. Це можуть бути договори з контрагентами, квитанції про сплату штрафів, висновки про вартість зіпсованого майна, акти оцінки збитків.
• Докази моральної шкоди. Медичні довідки, що підтверджують погіршення здоров’я, рецепти на ліки, висновок судово-психологічної експертизи.
• Документи позивача. Паспорт, РНОКПП (код) для фізичних осіб або витяг з ЄДРПОУ для компаній, а також документи про повноваження представника (адвоката), якщо позов подається не особисто.

Підготовка позовної заяви

Позовна заява має чітко відповідати вимогам процесуального кодексу (ЦПК, КАС або ГПК України, залежно від обраного суду). У ній необхідно детально описати хронологію подій, обґрунтувати причинний зв’язок між діями влади та вашими збитками, а також навести детальний розрахунок суми стягнення.

Чи потрібно сплачувати судовий збір

Однією з головних переваг для позивачів у справах про стягнення збитків з держави є пільги по сплаті судового збору. Законодавство України звільняє громадян та юридичних осіб від цих витрат, щоб полегшити доступ до правосуддя у спорах проти свавілля чиновників.

Це правило дозволяє судитися з державою без додаткових фінансових ризиків.

Законодавче звільнення від судового збору

Звільнення від сплати судового збору чітко прописане у профільному законі.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»: «Судовий збір не справляється за подання: ... позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою...»

Ця пільга поширюється на всі стадії судового процесу, включаючи подання апеляційних та касаційних скарг. Це означає, що якщо суд першої інстанції винесе помилкове рішення, ви зможете оскаржити його вище, не сплачуючи за це жодної гривні державного мита.

Коли пільга не працює

Зверніть увагу: звільнення від судового збору стосується виключно позовів про відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної). Якщо ви одночасно заявляєте інші вимоги немайнового характеру (наприклад, просите скасувати рішення ради, і це є самостійною вимогою, яка не поєднана безпосередньо зі стягненням грошей), за ці додаткові вимоги доведеться сплатити судовий збір за загальними ставками.

Перед поданням позову завжди варто проконсультуватися з адвокатом, щоб правильно сформулювати позовні вимоги та уникнути повернення заяви судом через несплату збору за суміжні вимоги.