Відшкодування майнової шкоди від кримінального правопорушення

Отримати відшкодування майнової шкоди від кримінального правопорушення є законним правом кожного потерпілого, яке дозволяє повністю компенсувати матеріальні втрати. Проте на практиці багато громадян припускаються помилок ще на етапі слідства, через що втрачають можливість повернути свої кошти.

Успішне стягнення збитків залежить від швидкості дій та правильного обрання процесуального шляху. Потерпілий може заявити свої вимоги безпосередньо у кримінальній справі або звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Шляхи відшкодування майнової шкоди потерпілому

Законодавство передбачає два основні шляхи, якими потерпілий може отримати відшкодування майнової шкоди від кримінального правопорушення. Перший і найбільш оперативний спосіб — це пред’явлення цивільного позову безпосередньо в межах кримінального провадження. Другий варіант — звернення до суду з окремим позовом у порядку цивільного судочинства, якщо з певних причин вимоги не були розглянуті під час кримінального процесу.

Кожен із цих способів має свої особливості та процесуальні переваги. Подання позову в межах кримінальної справи дозволяє заощадити час, оскільки обставини злочину та розмір збитків досліджуються в одному судовому процесі. Якщо ж кримінальну справу було закрито з нереабілітуючих підстав або обвинуваченого виправдали через відсутність складу злочину, право на компенсацію не втрачається. У такому разі потерпілий може ініціювати окремий цивільний процес.

Наприклад, коли обвинуваченого у пошкодженні майна виправдовують через відсутність умислу, кримінальна справа закривається. Проте для цивільної відповідальності за завдання шкоди майну згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України достатньо навіть необережної форми вини. Це означає, що потерпілий має всі шанси стягнути кошти, подавши окремий цивільний позов.

Добровільне відшкодування збитків обвинуваченим

Закон дозволяє підозрюваному або обвинуваченому добровільно компенсувати завдані збитки на будь-якій стадії провадження. Більше того, за його згодою це може зробити будь-яка інша фізична чи юридична особа. Якщо сторони досягли згоди, вони можуть укласти угоду про примирення. У такому випадку розмір та строки виплати компенсації мають бути чітко зафіксовані в тексті самої угоди, яка згодом затверджується вироком суду.

Стягнення збитків за пошкоджене майно

Часто виникає ситуація, коли викрадене майно повертають потерпілому, але воно виявляється суттєво пошкодженим. Якщо суд відмовляє у стягненні повної вартості речей через їх фактичне повернення, правильним рішенням є проведення оцінки відновлювального ремонту. Потерпілий має право вимагати через суд стягнення суми уцінки майна або витрат, необхідних для його повного відновлення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні

Цивільний позов у кримінальному провадженні є найефективнішим інструментом захисту майнових прав потерпілого. Позовну заяву необхідно подати слідчому під час досудового розслідування або суду до того, як розпочнеться судовий розгляд по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України: «Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.»

Пропуск цього процесуального строку позбавляє можливості вирішити питання компенсації в межах кримінальної справи. Якщо ви не встигли підготувати документи до першого засідання, доведеться чекати на обвинувальний вирок суду. Після набрання вироком законної сили ви зможете подати окремий цивільний позов, де встановлена судом вина зловмисника вже матиме преюдиційне значення та не потребуватиме повторного доказування.

Для гарантованого виконання майбутнього рішення суду вкрай важливо діяти на випередження. Якщо обвинувачений намагається приховати або переписати свої активи на родичів, потерпілий має право заявити клопотання про арешт майна для забезпечення позову безпосередньо під час досудового розслідування. Накладення такого арешту заблокує будь-які реєстраційні дії з майном підозрюваного.

Строки позовної давності у кримінальній справі

Важливою гарантією для потерпілого є позиція Верховного Суду щодо строків звернення. Велика Палата та Касаційний кримінальний суд неодноразово наголошували, що строк подання позову в межах кримінального процесу не може бути обмежений загальною позовною давністю Цивільного кодексу. Суд не має права відмовити в задоволенні вимог лише через сплив трьох років, якщо позов заявлено в межах активного кримінального провадження.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №652/219/17 від 20.08.2019 зазначив: «Строк, встановлений у ч. 1 ст. 128 КПК, у межах якого під час кримінального провадження особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, не може бути обмежений спливом позовної давності за правилами ЦК. Під час вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні суд не вправі ухвалити рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні у зв’язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.»

Позовна давність за Цивільним кодексом не обмежує строк подання цивільного позову в кримінальному процесі.

Накладення арешту на майно підозрюваного

Забезпечити майбутнє стягнення збитків через арешт майна на стадії слідства можна лише після того, як конкретній особі буде офіційно вручено повідомлення про підозру відповідно до статті 276 КПК. До цього моменту, навіть якщо винуватець очевидний, застосувати такий захід забезпечення процесуально неможливо, тому адвокати рекомендують контролювати хід оголошення підозри слідчим.

Хто має право на відшкодування збитків

Право на відшкодування майнової шкоди від кримінального правопорушення належить безпосередньо потерпілій фізичній особі, якій було завдано матеріальних збитків. Важливо розуміти, що процесуальні права учасника справи виникають з моменту подання заяви про вчинення злочину або заяви про залучення до провадження. Проте офіційний статус та можливість заявляти позовні вимоги підтверджуються відповідним процесуальним документом слідчого або прокурора.

Якщо потерпілим є малолітня чи недієздатна особа, позов від її імені пред’являють законні представники — батьки, усиновлювачі або опікуни. У випадках, коли внаслідок злочину настала смерть людини, право на компенсацію переходить до її близьких родичів, які визнаються потерпілими у встановленому законом порядку. Більш детально про особливості стягнення компенсацій у таких випадках можна дізнатися у матеріалі про відшкодування збитків від дій правоохоронців або звернувшись до профільного юриста.

Визначаючи відповідачів у справі, потрібно враховувати специфіку правовідносин. Якщо злочин вчинено групою осіб, вони несуть солідарну відповідальність згідно зі статтею 1190 ЦК України. Це означає, що потерпілий має право вимагати повного відшкодування збитків з будького зі спільників, хто є найбільш платоспроможним, а не ділити суму на всіх порівну.

Відповідальність роботодавця за дії працівника

Окремим випадком є вчинення правопорушення працівником під час виконання його трудових обов’язків (наприклад, при ДТП на службовому транспорті). Спроба стягнути кошти виключно з водія, який не має офіційних доходів, часто є безперспективною. На практиці належним цивільним відповідачем є компанія-роботодавець на підставі статті 1172 ЦК України, яка згодом може виставити регресну вимогу до свого працівника.

Доля цивільного позову у разі закриття справи

Якщо кримінальне провадження закривається у зв’язку зі звільненням особи від відповідальності з нереабілітуючих підстав (наприклад, через дійове каяття або примирення), заявлений позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому разі потерпілий повністю зберігає право ініціювати аналогічний позов у порядку звичайного цивільного судочинства.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №378/1005/20 від 19.12.2023 зазначив: «У разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. В такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.»

Якщо кримінальну справу закрито через звільнення від відповідальності, цивільний позов залишається без розгляду.

Відшкодування шкоди державою та реальність механізму

Стаття 1177 Цивільного кодексу України декларує, що майнова шкода, завдана потерпілому внаслідок злочину, компенсується за рахунок Державного бюджету у випадках, якщо винну особу не встановлено або вона є повністю неплатоспроможною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1177 Цивільного кодексу України: «1. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. 2. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.»

Це виглядає як надійна гарантія захисту прав громадян, проте реальна судова практика свідчить про протилежне. Проблема полягає в тому, що спеціальний закон, який мав би визначити чіткий порядок та джерела фінансування таких виплат з бюджету, досі не прийнятий Верховною Радою. Суди систематично відмовляють у задоволенні позовів до держави, посилаючись на відсутність законодавчого механізму. Тому розраховувати на компенсацію з бюджету у разі неотримання коштів від злочинця наразі неможливо.

Цю ситуацію слід чітко відрізняти від випадків, коли збитки завдаються безпосередньо представниками влади. Якщо ви постраждали від неправомірних дій посадовців, працюють зовсім інші правові норми. Зокрема, детальний алгоритм дій у таких спорах описано у статті про відшкодування шкоди, завданої органами влади, де стягнення є цілком реальним та врегульованим.

Вимоги до позовної заяви потерпілого

Хоча цивільний позов пред’являється в межах кримінальної справи, його форма та зміст повинні суворо відповідати вимогам цивільного процесуального кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України: «Позовна заява повинна містити: найменування суду... повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін... зміст позовних вимог... виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини...»

Недотримання цих правил призведе до того, що суд залишить позов без руху або поверне його без розгляду. Ключовим фактором успіху є належне доказування розміру шкоди. Якщо збитки безготівкові (наприклад, при інтернет-шахрайстві), звичайних скріншотів листування в месенджерах недостатньо. Електронні докази обов’язково мають підкріплюватися офіційною випискою з банку з мокрою печаткою або електронним цифровим підписом, яка підтверджує реальний факт та суму переказу коштів.

Для полегшення доступу до правосуддя держава передбачила суттєві пільги при поданні позовів про стягнення збитків від злочину.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»: «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: ... 6) позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;»

Ця пільга поширюється як на майнові вимоги, так і на вимоги про стягнення моральної шкоди, якщо вони заявлені спільно в межах кримінального процесу.

Документування витрат на лікування та реабілітацію

У випадках, коли правопорушення призвело до ушкодження здоров’я (наприклад, під час нанесення тілесних ушкоджень), потерпілому доводиться купувати дорогі медикаменти та проходити лікування. Для стягнення цих витрат у судовому порядку вкрай важливо зберігати кожен фіскальний чек і квитанцію. Крім того, суду необхідно надати письмові виписки з медичної карти та призначення лікаря, які підтверджують необхідність придбання саме цих препаратів.

Особливості стягнення збитків через суд

Розмір позовних вимог не обмежується лише сумою, вказаною в обвинувальному акті. Верховний Суд роз’яснив, що сума цивільного позову може перевищувати вартість безпосередньо викраденого майна, якщо потерпілий поніс додаткові витрати на усунення наслідків злочину (наприклад, ремонт зламаних замків чи дверей). Наш успішний досвід та стягнення збитків через суд підтверджують, що ретельна підготовка доказової бази дозволяє повернути кошти у повному обсязі.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №486/1423/17 від 12.12.2019 зазначив: «Сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов’язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов’язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Вирішуючи цивільний позов, суд безпідставно не врахував витрат на усунення наслідків крадіжок, не дав оцінки доказам на підтвердження таких витрат.»

Сума цивільного позову може бути більшою за розмір шкоди, вказаний в обвинуваченні.