Фінансування виконавчого провадження: збір, аванс та витрати у 2026 році

Фінансування виконавчого провадження — це механізм оплати дій державного або приватного виконавця, який складається зі збору, авансу та додаткових витрат. Сторони часто плутають ці поняття, через що стягувачі переплачують на стадії подання документів, а боржники отримують несподівані рахунки понад основну суму боргу.

У 2026 році фінансове навантаження у виконавчому процесі має чіткі межі, прив’язані до мінімальної заробітної плати. Розуміння того, за що саме має платити боржник, а які витрати може добровільно взяти на себе стягувач, допомагає уникнути незаконних стягнень та пришвидшити реальне виконання рішення суду.

З яких джерел фінансується примусове виконання рішень

Фінансування виконавчого провадження забезпечується з трьох основних джерел: виконавчого збору (або основної винагороди приватного виконавця), авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Усі ці кошти акумулюються на спеціальних рахунках органів державної виконавчої служби або приватних виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження": «Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника, авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження».

Для людини, яка хоче зрозуміти, що таке виконавче провадження в контексті грошей, працює просте правило: кінцевим платником майже завжди є боржник. Стягувач лише ініціює процес і може тимчасово профінансувати певні дії, щоб пришвидшити результат.

Який розмір виконавчого збору діє у 2026 році

Розмір виконавчого збору у 2026 році залежить від характеру боргу: для майнових стягнень це 10% від суми боргу, а для немайнових — 17 294 грн для фізичних осіб та 34 588 грн для юридичних. Ці фіксовані суми розраховуються на основі мінімальної заробітної плати, яка з 1 січня становить 8647 грн (2 та 4 мінімальні зарплати відповідно).

На практиці зустрічається ситуація, коли виконується рішення про виселення боржника-юридичної особи. Оскільки вимога має немайновий характер, окрім основних дій, з компанії стягується 34 588 грн виконавчого збору за сам факт примусового виконання, що стає додатковим фінансовим тягарем.

Велика Палата Верховного Суду у справі №2540/3203/18 від 11.03.2020 зазначила: «Обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору є не лише відкриття виконавчого провадження, а й вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень та фактичне виконання виконавчого документа».

Виконавчий збір стягується лише за умови фактичного виконання рішення завдяки діям виконавця. Якщо боржник самостійно сплачує борг на рахунок ДВС до моменту вчинення виконавцем першої примусової дії, збір може бути стягнутий не в повному обсязі або успішно оскаржений. Це важливо враховувати, плануючи закриття виконавчого провадження.

Коли стягувач сплачує авансовий внесок за власною ініціативою

У 2026 році стягувач не зобов’язаний сплачувати авансовий внесок для відкриття виконавчого провадження, оскільки цю вимогу визнано неконституційною. Проте закон дозволяє добровільно авансувати кошти, якщо потрібно швидко оплатити послуги експерта, евакуатора чи зберігання майна.

В нашій практиці був випадок, коли клієнт подав заяву про стягнення 1 000 000 грн, а виконавець вимагав сплатити 20 000 грн авансу для початку роботи. Після подання заперечення з посиланням на рішення КСУ провадження було відкрито без передоплати, адже відсутність коштів у стягувача не є підставою для відмови.

Водночас добровільне авансування працює на користь стягувача. Уявімо ситуацію: для продажу арештованого авто потрібна оцінка, але у виконавця немає бюджетних коштів на оцінювача. Стягувач вносить добровільний аванс 5000 грн на оплату послуг експерта. Після продажу авто ці кошти першочергово повертаються стягувачу з отриманої суми.

Які суми входять до витрат виконавчого провадження

Витрати виконавчого провадження поділяються на мінімальні (зазвичай 350–600 грн на поштову кореспонденцію та доступ до реєстрів) та додаткові (оплата послуг експертів, транспорту, зберігання майна). Усі ці суми виконавець фіксує в окремій постанові, і вони підлягають примусовому стягненню з боржника.

Згідно з п. 1 Розділу I Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5: «Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних витрат та додаткових витрат».

Боржнику важливо розуміти, що поки ці витрати не будуть повністю погашені, провадження не закриють. Навіть якщо основний борг сплачено, щоб розблокувати поточний рахунок, доведеться сплатити всі нараховані витрати та виконавчий збір.

Велика Палата Верховного Суду у справі №640/12384/21 від 10.09.2024 зазначила: «Спори щодо оскарження постанов виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження належать до юрисдикції адміністративних судів».

Спори щодо додаткових витрат виконавця завжди розглядаються адміністративними судами, незалежно від виду рішення. Це ключовий нюанс для тих, хто планує оскаржувати завищені чеки за евакуацію чи зберігання майна.