Виграшні справи: Розірвання шлюбу

Жінка перебувала в Норвегії та хотіла розірвати шлюб, але мала прострочений паспорт (не вклеєне фото у 45 років) та початкові труднощі з пошуком свідоцтва про шлюб.

Клієнт перебував у формальному шлюбі понад 12 років, фактичні відносини припинилися, а наявність дитини та реєстрація шлюбу в Криму ускладнювали процес.

Клієнт перебував у формальному шлюбі понад 12 років, хоча фактичні сімейні відносини припинилися більше ніж два роки тому.

Чоловік клієнтки залишився в окупованому Мелітополі, що унеможливлювало розірвання шлюбу через РАЦС.

Клієнтка з Казахстану не могла розірвати шлюб з чоловіком в Україні через територіальну віддаленість та невдалі спроби зробити це через РАЦС.

Чоловік забрав дитину силоміць і погрожував відібрати обох дітей через суд, шантажуючи Олександру розлученням.

Клієнт перебував у шлюбі 22 роки, але фактичні стосунки припинилися понад два роки тому, а дружина не надавала згоди на розлучення через РАЦС.

Клієнтка перебувала в Німеччині з трьома дітьми та потребувала розірвання шлюбу в Україні без особистої присутності.

Чоловік та дружина втратили взаєморозуміння та довіру, спільне життя фактично припинилося, але розірвання шлюбу потребувало судового порядку.

Клієнту було необхідно розірвати шлюб за наявності малолітньої дитини без особистого відвідування судових засідань.

Дружина клієнта відмовлялася подавати спільну заяву про розірвання шлюбу через РАЦС, що змусило Олександра звертатися до суду.

Потреба розірвати шлюбні відносини, які фактично припинилися, за наявності спільної дитини та повного ігнорування суду відповідачкою.

Подружжя припинило фактичні сімейні стосунки та мешкало окремо, проте наявність неповнолітньої дитини вимагала розірвання шлюбу виключно через суд.

Клієнт дізнався про заочне рішення суду про розірвання шлюбу перебуваючи за кордоном, попри фактичне примирення подружжя.

Клієнтка потребувала офіційного припинення шлюбу, який фактично розпався через втрату порозуміння та припинення спільного господарства.

Клієнт потребував офіційного припинення шлюбу, який фактично розпався на початку 2024 року через втрату любові та спільних інтересів.

Формальний статус шлюбу при фактичному припиненні стосунків понад рік тому та відсутності бажання у сторін продовжувати подружнє життя.

Вероніка потребувала офіційного припинення шлюбу з чоловіком, з яким вона має двох дітей, через повну втрату взаєморозуміння та спільних інтересів.

Клієнт потребував офіційного розлучення з дружиною, з якою не проживав понад три роки, але опонентка перебувала на окупованій території та не з'являлася до суду.

Необхідність офіційно розірвати шлюб, який фактично припинився ще у 2021 році, за наявності неповнолітньої дитини та небажання чоловіка йти до РАЦСу.